Життєвий шлях майбутнього археолога розпочався на Чернігівщині. Він народився в 1945 році в с. Виповзів сучасного Чернігівського району. Cумні реалії тогочасного життя призвели до того, що маленький Віталій разом з матір’ю переїхав на Волинь, де і провів свої дитячі та юнацькі роки. У 1961 р. закінчує середню школу у м. Млинові, а з 1963 р. він – студент історичного факультету Львівського університету. Закінчив його у 1971 р.– навчання надовго перервала армійська служба. У 1973 р. Віталій Михайлович вступив до аспірантури Інституту суспільних наук (нині Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича), назавжди пов’язавши своє життя зі Львовом.

      Віталій Михайлович Конопля — автор та співавтор понад 200 наукових та науково-популярних праць — статей, публікацій, брошур, каталогів, монографій. Такий широкий науковий розмах Віталія Михайловича став можливим завдяки його довголітнім польовим дослідженням. Тільки за час археологічних розвідок (починаючи з 1974 р. і до сьогодні) у Рівненській, Волинській, Івано-Франківській, Тернопільській та Львівській областях він відкрив понад 1000 нових пам’яток!

      Археолог суттєво розширив і збагатив їх джерельну базу та ввів у науковий обіг низку нових пам`яток пізнього періоду палеоліту, культур трипільської, тшинецько-комарівської, фракійського гальштату і черняхівської, що розташовані на території Монастирищини в басейнах річок Золота Липа і Коропець. Попередні результати цих робіт знайшли відображення в ряді невеликих за обсягом повідомлень. Були також опубліковані зібрані матеріали з випадково виявлених перед тим кремаційного поховання пшеворської культури в с. Задарів та двох скарбів бронзових виробів культури фракійського гальштату в с. Трудолюбівка і Яргорів із Монастирищини.

      А широкомасштабні розкопки на Тернопільщині Віталій Михайлович провів у 1984 р. на пам’ятці біля с. Коржова на Монастирищині і на багатошаровому поселенні біля с. Блищанка колишнього Заліщицького району у 1989, 1990, 1992 рр. Розкопки 1989—90 і 1992 рр. проводились над струмком Ярмівка поблизу закинутого піщаного кар’єру. Тут за три польових сезони обстежено 1 368 кв. м площі пам’ятки і відкрито залишки 11 наземних житлових споруд, напівземлянку і три господарські ями трипільської культури. Дві площадки віднесені до заліщицької групи, нші об’єкти відносяться до кошилівецької групи.

      Сьогодні Віталій Михайлович Конопля – один з найвідоміших дослідників неолітичної та енеолітичної доби, фахівець у галузі кам’яної, кременевої та керамічної індустрії всеукраїнського та європейського рівня. Колектив Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини висловлює щире захоплення працею невтомного дослідника, наукові інтереси якого не оминули Тернопільщину і бажає йому міцного здоров’я, ще довгих років плідної праці, реалізації всіх творчих планів і задумів.