У цей день відзначаємо 111 річницю із дня народження археологині — Ганіної Оксани Давидівни, наукові інтереси якої були тісно пов’язані з Тернопіллям.

  Оксана Ганіна народилась в 1913 р. у с. Орлянськ Василівського району Запорізької області. У 16 років майбутня археологиня, що змалку була навчена до важкої праці, працювала на будівництві Дніпрогесу. У 1932 році освоїла професію слюсара. Після одруження переїхала на Далекий Схід у м. Хабаровськ, де навчалась в Хабаровському педагогічному інституті.

   Хабаровську сторінку свого життя Оксана Давидівна перегорнула в 1948 р., переїхавши до Києва. Першим місцем роботи став Науково-дослідний інститут педагогіки, але вже в квітні 1950 р. О. Ганіна перейшла працювати до Київського державного історичного музею, спочатку на посаду наукового співробітника, а з 1 серпня 1951 р. стала завідувачкою відділу скіфо-античної археології. Скіфська тематика глибоко цікавила Оксану Давидівну. Вона увійшла до кола археологів Інституту археології АН УРСР, як співробітник експедицій – пройшла хорошу школу, зокрема, працюючи з О.І. Тереножкіним – відомим українським ученим, засновником школи скіфології в Україні.

   Через кілька років набутий досвід допоміг провадити самостійні археологічні дослідження. У 1958 році О.Д. Ганіна очолила експедицію Державного історичного музею, що досліджувала поселення ранньоскіфського часу поблизу с. Іване-Пусте на Борщівщині. Впродовж кількох років невеличка група співробітників працювала на території поселення. Дослідження пам’ятки стали основою для визначення хронологічних рамок життя на поселенні, особливостей домобудівництва, господарства. О.Д. Ганіна дуже відповідально ставилася до вивчення знахідок різних категорій. Йдеться, зокрема, про зерна злакових: пшениці твердого, м’якого та карликового видів, жита твердих та м’яких сортів, ячменю, сочевиці та бобових, зібраних на поселенні. Дослідниця провадила їх аналіз на підставі визначень, які зробили наукові співробітники Інституту ботаніки АН УРСР та інших наукових закладів. Інтерпретація одержаних результатів у поєднанні з писемними відомостями стали основою для висновків про господарство та побут мешканців поселення.

  22 листопада 1963 р. при Державному історичному музеї (тепер Національний музей історії України) було засновано Особливий відділ – «Золота скарбниця», який наприкінці 1968 р. отримав статус музею історичних коштовностей України. Його очолила Оксана Давидівна Ганіна.

   Попри роботу в музеї, О.Д. Ганіна продовжила й археологічні розкопки поселення Іване-Пусте. Найчастіше завідувачка музею їздила до Іване-Пусте за рахунок своєї відпустки. На розкопі у Оксани Давидівни працювали школярі. Вони її чекали з нетерпінням, адже Оксана Давидівна уміла зацікавити «мандрівкою у глибину століть». Археологічні матеріали відкрили цікаві сторінки давньої історії нашого регіону – Західного Поділля, показали напрямки зв’язків населення. Наприклад, про фрагменти сіроглиняної кераміки, яку раніше вважали кельтською і датували ІІІ–ІІ ст. до н.е. Дослідження на поселенні показало, що кераміка цього типу походить з фракійських центрів Карпатського басейну і відноситься до VI–V ст. до н.е.

   Також, в ході експедиції 1970 року нею були проведені розвідкові розкопки у с. Залісся поблизу Іване-Пустого. Тоді було відкрите поселення ранньоскіфського часу із матеріалами та об’єктами аналогічними іване-пустенському.

    Найбільше енергії, знань, досвіду О.Д. Ганіна направляла на «Скарбницю України». Це було її дітище, якому вона віддавала багато сил. Оксана Давидівна майстерно поєднувала роботу вченого і адміністратора.

   Протягом 1979–1981 рр. експедиція Державного історичного музею на чолі з О. Ганіною продовжила розкопки поселення ранньоскіфського часу біля с. Залісся на Тернопільщині. За результатами досліджень вдалось збагатити археологічне зібрання музею майже на тисячу одиниць.

    Весною 1978 р. О.Д. Ганіна була звільнена з посади завідувачки музею, натомість призначена завідувачкою скіфо-античним відділом. У 1984 році дослідниця покинула роботу у музеї, але зв’язків з музеєм не поривала, брала участь в різного роду урочистостях, зокрема була присутня на  25-літті від дня його створення.

   Померла Оксана Давидівна в 1993 р., залишивши по собі добру пам’ять – Музей історичних коштовностей України та безліч заповнених сторінок минулого нашого краю.

     ** Допис написаний на основі наукових публікацій:

• Ганіна О.Д. Поселення скіфського часу у селі Іване-Пусте. Археологія. 1965.  № ХІХ. С.106–116.
• Ганіна О.Д. Зерна та насіння рослин з поселення в с. Іване-Пусте // Археологія. 1968. Т. ХІХ. С. 187–193.
• Ганіна О.Д. Поселення ранньоскіфського часу біля с. Залісся. Археологія. 1984. № 47.С. 68–77.
• Клочко Л.С., Березова С.А. Історія музею історичних коштовностей України в особистостях. Оксана Давидівна Ганіна. Ювелірне мистецтво – погляд крізь віки: матеріали наукової конференції, м. Київ, 20-21 листопада 2019 р. Київ, 2021. С. 7–19.