Народився майбутній археолог 24 січня 1873 р. в с. Грабовець на Станіславівщині (тепер Івано-Франківська область). Базову освіту здобув у Станиславівській гімназій, будучи одним із кращих випускників 1893 р. Після закінчення гімназії Кароль став студентом філософського факультету Львівського університету (1893–1897), Після його закінчення за рекомендацією свого вчителя Л. Цвіклінського, К. Гадачек впродовж 1897–1900 рр. вивчав класичну археологію, праісторію та нумізматику у Відні. Навчаючись у Відні, К. Гадачек добре ознайомився з класичною та праісторичною археологією. З цього часу він нерозривно був зв’язаний з віденським науковим середовищем. Навчання у Відні закінчилося захистом докторату з філософії.

      За сприяння Л. Цвіклінського К. Гадачек отримав трирічний дослідницький проект на подорож до Греції, Італії, Німеччини і брав участь в роботі тамтешніх археологічних експедицій. Під час цієї подорожі К. Гадачек оволодів технікою розкопок, що дало йому змогу критично оцінювати навіть власні дослідження попередніх років.

     У 1903 р. у Львові К. Гадачек пройшов габілітацію з класичної археології. 14 квітня 1905 р. приват-доцент Гадачек став професором «надзвичайним» класичної археології та праісторії Львівського університету, цього ж року він очолив новозасновану кафедру класичної археології, якою керував до своєї смерті.

     Серед учнів К. Гадачека зустрічаємо кілька прізвищ, які згодом стали відомими фахівцями з праісторії, зокрема, Ярослав Пастернак (1892–1969), Володимир Гребеняк (1892–1915), Володимир Антонєвич (1893–1973), які були студентами професора у 1912–1914 роках.

     У 1909 р. К. Гадачек став членом-кореспондентом Akademiі Umiejętności. Ще однією важливою сходинкою у кар’єрі К. Гадачека було обрання його деканом філософського факультету Львівського університету на 1913/1914 навчальний рік.

      Сфера наукових інтересів К. Гадачека не обмежувалась конкретною археологічною культурою чи хронологічним періодом. Вчений першим серед археологів у Галичині використовував термін “археологічна культура”. У публікації результатів археологічних досліджень в Кошилівцях він писав про “оригінальну культуру неолітичну південно-східної Європи”.

    Що ж стосовно досліджень археолога на теренах Тернопільщини, то у 1900 р., К. Гадачек виїзжав на місце, де було виявлено Михалківські скарби (1878 і 1897) та провів обстеження території. Бажаних результатів пошуки не дали, однак саме тоді у с. Михалків на Борщівщині відкрито ґрунтовий могильник із трупопокладеннями.

      До числа найвидатніших досягнень К. Гадачека належать дослідження поселення трипільської культури в урочищі Обоз біля с. Кошилівці Чортківського району. Перші розвідки проведено тут у 1906 р. Стаціонарні дослідження пам’ятки впродовж 1908–1912 рр. дали надзвичайно багатий матеріал. Відкрито 18 печей, що наштовхнуло К. Гадачека на думку, що це було поселення гончарів. Особливу увагу науковець звертав на мистецтво трипільців, зокрема, на зооморфну та антропоморфну пластику. Частина матеріалів, виявлених К. Гадачеком у Кошилівцях, зберігається у фондах Львівського історичного музею, зокрема, зооморфні фігурки та колекція мисок.

     Результати дослідження пам’яток кошиловецького типу введені вченим до наукового обігу. У монографії 1914 р. К. Гадачек, вперше у практиці вивчення цієї культури, детально описав сам процес польового дослідження, результати власних розкопок, а також висвітлив питання зв’язку культури мальованої кераміки з неолітичними культурами в Південно-Східній Європі.

    Окрім поселення в Кошилівцях, на території сучасного Чортківського району археолог досліджував пам’ятки в селах Улашківці та Зелений Гай, в останньому він розкопав могильники слов’янського часу. Великою заслугою К. Гадачека було те, що більшість досліджень археологічних комплексів він опублікував, у тому числі у вигляді монографій, незадовго після завершення досліджень.

    Ще однією важливою сферою діяльності Гадачека була охорона пам᾿яток, де він не лише брав учать у розкопках та засіданнях комісій, а й був безпосереднім учасником при створенні законодавчої бази у цій ділянці.

      У 40-річному віці Кароль Гадачек мав усе, про що може мріяти вчений – кар’єрний ріст, добрий науковий доробок у вигляді польових відкриттів і монографій, керівництво кафедрою, займав посади у консерваторських комісіях Відня.

   Однак в це налагоджене щоденне львівське життя внесла свої корективи війна. Не всі змогли змиритися з гнітючою реальністю. Саме в час російської окупації Львова 1914 року “під впливом величезного нервового розладу, спричиненого песимістичним настроєм та безвихідною ситуацією» 19 грудня вчений наклав на себе руки. «Його несподівана смерть справила величезне враження в цілому місті і великий жаль супроводжував його до могили на Личаківському цвинтарі, де він спочив опівдні дня 21 грудня” — напише про смерть свого товариша та вчителя Богдан Януш.

** Допис написаний за матеріалами наукових публікацій: